WRC вирішила виплатити 18 тис. вихідної допомоги довгостроковому працівникові
DHL буде змушена виплатити понад 18 тис. євро вихідної допомоги складувальнику, який після 15 років роботи відхилив пропозицію переїзду на віддалене нове місце роботи через занадто довгий доїзд. Комісія з трудових відносин в Ірландії визнала, що пропозиція нового місця роботи була необґрунтованою, а працівник мав право на виплату відповідно до закону про вихідну допомогу. Ця справа показує, що слід пам’ятати про те, що в Ірландії, відповідно до трудового законодавства, в чітко визначених ситуаціях працівник має право на виплату вихідної допомоги (redundancy), і кожну пропозицію від роботодавця варто обміркувати або проконсультуватися з юристом.
Як повідомляє про цю справу, зокрема, сервіс rte.ie, Солано втратив роботу після того, як відмовився переїхати на нове місце, до якого йому довелося б щодня доїжджати навіть п’ять годин.
Однак Ірландська комісія з відносин на робочому місці (Workplace Relations Commission – WRC) визнала скаргу Оскара Солано Фернандеса, багаторічного працівника складу DHL, і присудила йому вихідну допомогу в розмірі понад 18 тис. євро.
WRC визнала, що пропозиція переїзду до розподільчого центру Tesco в Донабейте (північ Дубліна) після закриття складу DHL на Оук-роуд у Клондалкіні (Дублін 22) була «нерозумною». Новий доїзд мав займати від 90 хвилин до навіть 2,5 годин в один бік, що значно вплинуло б на сімейне життя працівника.
Солано, який приїхав до Ірландії з Мадрида в 2005 році, спочатку працював прибиральником, найнятим агентством, а в 2008 році отримав постійну роботу в DHL як працівник, який комплектує замовлення. До звільнення його сім’я користувалася платними послугами дитячого садка, щоб він міг забирати 7-річну дочку зі школи відразу після роботи. Зміна місця роботи унеможливила б дотримання цього плану.
Під час судового засідання Солано підкреслив, що не має претензій до DHL як компанії, але не хотів витрачати 2-3 години на день на доїзд, пояснюючи, що сім’я для нього є пріоритетом.
Представник DHL, Пітер Спенсер, пояснив, що закриття складу було результатом рішення глобального правління, яке хотіло продати нерухомість. Спочатку розглядалося перенесення діяльності до південного Дубліна, однак після виходу Argos з ринку цей план був визнаний невигідним. В результаті 37 з 40 працівників, пов’язаних з контрактом Argos, були звільнені.
Для решти осіб, включаючи Солано, були проведені переговори з профспілкою SIPTU, в результаті яких було вирішено, що переїзд можливий, але тільки в радіусі 50 км від початкового місця розташування. Також було запропоновано пакет переїзду: премія в розмірі 1000 євро та 5000 євро в бонусах Perx, розподілених на три роки.
Представниця DHL з організації IBEC, Ніам Ні Челлай, стверджувала, що компанія запропонувала «відповідну альтернативну роботу» відповідно до положень договору, який містив так звану «клаузулу гнучкості». Вона зазначила, що 112 осіб погодилися на переведення, з яких 52 працівники мали дітей, що свідчило про рівне ставлення до всіх працівників.
Однак WRC визнала, що переведення, запропоноване Солано, було неприйнятним і що його скарга на підставі Закону про виплати у зв’язку зі звільненням 1967 року була обґрунтованою. На підставі 15-річного стажу та тижневої заробітної плати (580 євро) йому було призначено вихідну допомогу в розмірі понад 18 тис. євро.
Натомість дві інші претензії Солано – щодо несправедливого звільнення та дискримінації за сімейним станом – були відхилені. WRC встановила, що DHL діяла в межах закону, керуючись об’єктивними діловими міркуваннями при прийнятті рішення про закриття та переведення.
ФОТО: www.workplacerelations.ie
