Студії татуажу без нагляду в Ірландії викликають занепокоєння. Коли у 34‑річного поляка через два роки після нанесення червоного татуювання з’явилася сильна імунна реакція, лікарі знову зіткнулися з добре відомою проблемою: вони не могли встановити, що саме містило чорнило, використане для татуювання. Цей випадок, нещодавно описаний медичними експертами, підкреслює зростаючі побоювання щодо хімічних ризиків, прихованих у пігментах для татуювання, а також відсутності регулювання в багатьох країнах, включно з Ірландією.
У 2022 році Європейський Союз посилив правила щодо чорнил для татуювань, обмеживши вміст речовин, які можуть спричиняти рак, алергічні реакції та токсичне ураження органів. За межами ЄС контроль залишається непослідовним. У багатьох країнах пігменти можуть легально містити сполуки, які вже заборонені в косметиці, фарбах чи дитячих іграшках.
Симптоми польського пацієнта були драматичними: болючий набряк, ущільнення шкіри та хронічне запалення, обмежене червоними ділянками татуювання. Проте лікарі не змогли отримати зразок використаного чорнила, що унеможливило його аналіз на токсичні компоненти — це поширена проблема в подібних випадках.
З’ясувалося, що червоні пігменти є особливо проблемними — вони часто містять сполуки на основі ртуті або синтетичні барвники, які можуть розкладатися на канцерогенні речовини під дією сонячного світла або лазера.
Науковці попереджають, що чорнила для татуювань часто містять консерванти, розчинники та барвники, які ніколи не оцінювалися з точки зору безпеки їх введення під шкіру людини. Пігменти можуть мігрувати через лімфатичну систему, однак довгострокові наслідки для здоров’я залишаються маловивченими. Хоча оновлені правила ЄС є кроком уперед, глобальний ринок татуажу досі є мозаїкою добровільних стандартів і невідомих ризиків.
Попри ці побоювання та ризики, татуювання залишаються популярними. Колись пов’язані з моряками, військовими та кримінальними субкультурами, за останні десятиліття вони стали масовим явищем у Європі та Північній Америці. За даними Євростату, близько 12% жителів ЄС мають принаймні одне татуювання. У віковій групі 18–35 років цей показник удвічі вищий.
За даними галузі, у Республіці Ірландія нині працює понад 80 студій татуажу та пірсингу, з яких понад 80% — це одноосібні підприємства. Тим часом країна досі не має жодної системи ліцензування чи регулювання татуажу або пірсингу, а працівники не зобов’язані проходити мінімальне навчання чи юридичну сертифікацію перед відкриттям студії. Хоча проєкт гігієнічних рекомендацій був розроблений ще у 2015 році, він і досі має лише консультативний, а не обов’язковий характер.
Ця відсутність регулювання та нагляду різко контрастує з кількома країнами ЄС, які запровадили суворі правила щодо татуажу, включно з мінімальними стандартами навчання, гігієнічною сертифікацією та віковими обмеженнями. Наприклад, Велика Британія — попри власні регуляторні недоліки — вимагає, щоб студії татуажу мали ліцензію місцевої влади та проходили санітарні перевірки.
Відсутність нагляду за студіями татуажу викликає занепокоєння фахівців громадського здоров’я, особливо з огляду на зростання популярності татуювань. Однак без обов’язкового навчання з контролю інфекцій, кров’яних патогенів чи безпечних практик клієнти змушені покладатися виключно на професіоналізм та добровільні стандарти окремих майстрів.
Заклики до регулювання лунають регулярно. Галузеві організації та частина практиків стверджують, що належне ліцензування захистило б і клієнтів, і добросовісних майстрів. Проте законодавча робота зупинилася, а уряд не демонструє наміру запроваджувати нові правила.
До запровадження формального нагляду експерти радять тим, хто розглядає можливість зробити татуювання, ретельно перевіряти студії, запитувати про гігієнічні практики та не припускати, що професійні стандарти контролюються законом. І насамперед — усвідомлено оцінювати ризики, пов’язані з хімічними речовинами в чорнилі, яке залишиться під шкірою на багато років.
