Спад народжуваності в Ірландії – після десятиліть зниження, що чекає країну в майбутньому?
Ірландія, колись лідер за рівнем народжуваності в Європі, сьогодні стикається з різким спадом кількості народжень. За останні десятиліття коефіцієнт народжуваності знизився нижче рівня відтворення поколінь, а зростання вартості життя, житлові труднощі та культурні зміни призводять до того, що дедалі більше пар відкладають рішення про батьківство. Ця демографічна тенденція може мати далекосяжні наслідки для економіки, системи соціального забезпечення та суспільної структури країни.
За останні 25 років Республіка Ірландія зафіксувала постійне зниження кількості народжень. На зламі тисячоліть Ірландія мала один із найвищих показників народжуваності в Європі, значно перевищуючи поріг відтворення поколінь у 2,1 дитини на одну жінку. Однак до 2022 року загальний коефіцієнт народжуваності впав до рівня 1,54 народження на жінку – найнижчого за понад шістдесят років – лише трохи перевищуючи середній показник по ЄС у 1,46. У абсолютних цифрах кількість народжень знизилася з 68 930 у 2013 році до лише 54 678 у 2023 році, що означає понад 20-відсоткове падіння протягом одного десятиліття.
На погіршення ситуації вплинуло багато чинників, зокрема фінансових, які роблять виховання дітей в Ірландії складнішим і дорожчим, ніж раніше. Згідно з останнім доступним звітом MESL 2024 (Minimum Essential Standard of Living – концепція, розроблена Vincentian Partnership for Social Justice в Ірландії, яка визначає мінімальний рівень життя, необхідний для задоволення базових фізичних, психологічних і соціальних потреб особи чи домогосподарства), середньомісячна вартість утримання дитини в Ірландії становить:
- близько €310 для дошкільника,
- близько €425 для школяра,
- близько €685 для підлітка.
Ці витрати охоплюють основні потреби: харчування, одяг, освіту, транспорт, охорону здоров’я та дозвілля, але не включають витрат на житло чи кредити. Тим часом оренда скромної двокімнатної квартири в Дубліні може коштувати понад 2 300 євро на місяць.
З огляду на те, що споживчі ціни в Ірландії приблизно на 42% вищі, ніж середній показник по ЄС, молоді пари опиняються в ситуації, коли бажання створити сім’ю стикається з реаліями іпотечних кредитів та щоденних витрат. Для багатьох із них відкладення або відмова від батьківства стало економічною необхідністю.
Парадоксально, але в країні, яка колись мала один із найвищих показників володіння власним житлом у Європі, саме доступність житла стала однією з найбільших перешкод для створення сім’ї. Після економічного буму 90-х років (так званого «Кельтського тигра») та краху після фінансової кризи 2008 року ціни на нерухомість різко впали, але в останнє десятиліття знову зросли.
У результаті покупці житла вперше, які зазвичай мають менші фінансові можливості, витісняються за межі міських центрів. Приміські місцевості, колись сприйняті як дружні до сімей альтернативи міському життю, сьогодні означають довгі поїздки (ускладнені заторами у години пік) та високі транспортні витрати – особливо на пальне. Без стабільного та доступного житла багато пар неохоче беруть на себе довгострокові фінансові зобов’язання, пов’язані з вихованням дітей.
Ще одним чинником є зростаюча участь жінок у ринку праці, що в останні десятиліття сприяло економічному розвитку та зменшенню гендерних розривів у зарплатах, але також вплинуло на пізніше материнство. Все більше жінок обирають вищу освіту та кар’єру, що призвело до зміщення середнього віку першої дитини з середини двадцятих до початку тридцятих років. Біологічно фертильність досягає піку у пізніх двадцятих, а потім знижується, що означає, що відкладене батьківство веде до менших сімей. Цей ефект посилюється, коли пари ставлять професійну стабільність та розвиток кар’єри вище рішення про дитину.
До недавнього часу католицька церква відігравала ключову роль у формуванні суспільних поглядів на сімейне життя, пропагуючи великі родини та традиційні гендерні ролі. Однак за останні 25 років Ірландія пережила стрімку секуляризацію. Референдуми щодо легалізації розлучень, одностатевих шлюбів та абортів відображають суспільство, яке дедалі більше цінує індивідуальний вибір. Використання контрацепції стало поширеним, а уряд забезпечує її безкоштовно для молодих жінок віком від 17 до 35 років.
У 2021 році Ірландія зафіксувала тимчасове зростання кількості народжень – 60 553, що стало найвищим показником за п’ять років. Це пояснювали, зокрема, довшим часом, проведеним парами разом під час локдаунів, пов’язаних із пандемією COVID-19. Однак ефект «дітей локдауну» виявився короткочасним. Уже в 2022 році кількість народжень знизилася до 54 411, що означає падіння на 13,5% порівняно з попереднім роком і повернення до довгострокового спадного тренду.
Спад народжуваності означає для Ірландії майбутні демографічні виклики. Менша кількість людей працездатного віку повинна буде утримувати зростаючу кількість пенсіонерів, що створить тиск на пенсійні системи, охорону здоров’я та державні фінанси. Дефіцит кадрів у ключових секторах, таких як охорона здоров’я, освіта та будівництво, може поглибитися, стримуючи економічне зростання.
Для сьогоднішніх дітей і молодих дорослих спад народжуваності означає майбутнє з меншими групами однолітків, більшою конкуренцією за ресурси догляду за літніми людьми та потенційним відчуттям ізоляції у міру скорочення місцевих громад. Соціальна згуртованість може послабитися, коли багатопоколінні домогосподарства стануть рідкістю, а анонімність міського життя почне домінувати.
Відвернути або хоча б стабілізувати рівень народжуваності в Ірландії вимагатиме більшого, ніж лише урядові програми заохочення до народження дітей. Те, чи відчують молоді пари готовність і мотивацію стати батьками, залежить не лише від економічних чинників, але й від культурних наративів, які показують дітей як важливий елемент особистого та національного самореалізування. Без такої зміни постійний спад народжуваності, ймовірно, збережеться, трансформуючи соціальну структуру Ірландії на покоління.
