Стрімке зростання популярності електросамокатів в Ірландії викликало дедалі ширшу дискусію щодо громадської безпеки. Ще донедавна вони вважалися дешевим та екологічним рішенням для міської мобільності, а нині стали джерелом занепокоєння для пішоходів, водіїв та законодавців.
У Республіці Ірландія електросамокати юридично обмежені максимальною швидкістю 20 км/год. Проте багато користувачів регулярно перевищують цей ліміт, часто рухаючись незаконно тротуарами та велосипедними доріжками. Наслідком є зростання кількості аварій, травм та суспільного роздратування. Дехто додатково модифікує свої транспортні засоби, щоб досягати значно вищих швидкостей – з’являються повідомлення про самокати, здатні їхати навіть 80 км/год, що перетворює цей засіб пересування на серйозну загрозу.
Продавці опинилися під пильною увагою за пропозицію моделей, які можна легко «розблокувати» й перевищити законні обмеження швидкості. У нещодавньому журналістському розслідуванні Irish Independent кілька магазинів радили репортеру, який видавав себе за клієнта, як змінити налаштування для збільшення швидкості. Один із продавців стверджував, що їхні моделі можна модифікувати так, щоб вони розганялися від 40 км/год до 80 км/год.
Оскільки в інтернеті та завдяки інструментам штучного інтелекту доступні численні інструкції, модифікація самокатів стала поширеним явищем. Gardaí регулярно конфіскує незаконно використані транспортні засоби, і кількість вилучень стрімко зростає.
У 2024 році по всій країні було вилучено 191 самокат, а до початку жовтня 2025 року ця цифра вже перевищила 400 – більш ніж удвічі більше, ніж роком раніше.
Попри ризики, пов’язані з використанням самокатів, закон не вимагає від водіїв наявності посвідчення, проходження навчання з безпеки чи придбання страхування. Ця правова прогалина ускладнює становище жертв аварій, які часто змушені вести тривалі цивільні процеси, щоб отримати компенсацію.
Згідно з поправкою до Закону про дорожній рух 2023 року, яка набула чинності у травні 2024-го, особи, що користуються самокатом, повинні мати щонайменше 16 років. Проте лікарні й надалі фіксують постійний потік пацієнтів – дітей та молодших підлітків – із травмами, пов’язаними з самокатами.
Доктор Ірвін Ґілл, спеціаліст із нейрореабілітації в дитячій лікарні Temple Street, повідомив RTÉ, що діти вже з дев’ятирічного віку отримували черепно-мозкові травми внаслідок аварій на самокатах. Деякі ушкодження він назвав «такими, що змінюють життя», зазначивши, що інциденти із самокатами нині стали головною причиною таких госпіталізацій.
На початку місяця Управління безпеки дорожнього руху (RSA) разом із CHI запустило радіокампанію за участю доктора Ґілла, спрямовану на відмову батьків та опікунів від купівлі самокатів дітям.
Генеральний директор RSA Сем Вейд попереджав: – Електросамокати – це не іграшки, а потужні моторизовані транспортні засоби, і ризик для дітей є серйозним. Наше послання просте: якщо вашій дитині менше ніж 16 років, електросамокат не є відповідним і законним подарунком. Ця кампанія має захистити дітей від уникнених травм і переконатися, що кожен батько розуміє потенційні наслідки.
Дослідження RSA показали, що третина регулярних користувачів самокатів зізнається у їзді тротуарами, де це заборонено.
Понад 10% заявляють, що перевозять дітей, а майже 10% – дорослих пасажирів.
24% користувачів стверджують, що брали участь у зіткненні, а 32% пережили ситуацію, близьку до аварії.
Тим часом кількість аварій, пов’язаних із самокатами, продовжує зростати. Gardaí зафіксувала 260 інцидентів між січнем і червнем 2025 року, серед них два зі смертельними наслідками. У серпні чоловік за тридцять загинув у зіткненні з автомобілем на Old Navan Road у Бланчардстауні. У червні 21-річний водій отримав тяжкі травми на Cappagh Road у Фінґласі й згодом помер у лікарні.
Наразі влада не відстежує, чи самокати, що брали участь у ДТП, були легальними моделями чи модифікованими для вищих швидкостей. Відсутність таких даних спонукає лікарів і політиків закликати до суворішого дотримання закону та прозоріших регуляцій.
Хоча продавців звинувачують у продажу самокатів, здатних до великих швидкостей, багато хто вважає, що остаточна відповідальність лежить на користувачах. Один із власників магазинів зауважив, що автомобілі, здатні перевищувати ліміт у 120 км/год, продаються без суперечок. – Ліміт швидкості на ірландських дорогах становить 120 км/год. І все ж ніхто не вимагає обмежити максимальну швидкість автомобілів цим рівнем чи заборонити продаж транспортних засобів, які можуть їхати швидше, – сказав він.
Цей аргумент натякає, що, як і інші транспортні засоби, самокати слід оцінювати не за технічними можливостями, а за способом їх використання. Водії, як і інші учасники руху, повинні дотримуватися закону та лімітів швидкості. Проте очевидно, що значна частина користувачів самокатів ігнорує правила, очевидно, не боячись наслідків чи конфіскації транспортного засобу.
Ірландська дилема електросамокатів підкреслює ширшу проблему: розрив між технологічними можливостями та регуляторним наглядом. Без обов’язкового навчання, страхування чи ефективного дотримання закону ризики, пов’язані зі швидкими самокатами, ймовірно, й надалі зростатимуть.
У міру посилення закликів до реформ залишається питання: чи закон має вдарити по продавцях, користувачах чи по обох групах?
