За опитуванням, майже половина ірландців вважає, що Taoiseach Міхол Мартін повинен піти у відставку
Ірландська політична сцена наприкінці 2025 року опинилася в центрі пильної уваги. Найновіше опитування громадської думки показує, що майже половина громадян вважає, що Taoiseach Міхол Мартін повинен залишити посаду лідера Fianna Fáil. Результати дослідження свідчать про зростаючу напругу в урядовій коаліції та падіння підтримки Fine Gael, що підкреслює невизначене майбутнє обох провідних партій.
Опитування було проведене 4–5 грудня 2025 року компанією Ireland Thinks на замовлення газети «Sunday Independent». У дослідженні взяли участь 1069 дорослих респондентів по всій країні, а похибка становить ±3,1%.
Згідно з даними, опублікованими «The Irish Mirror», 49% опитаних хочуть, щоб Мартін пішов у відставку негайно, а ще 33% вважають, що він повинен залишити посаду в листопаді наступного року, коли відповідно до коаліційної угоди між Fianna Fáil та Fine Gael посаду Taoiseach має обійняти Tánaiste Саймон Гарріс.
Суперечки навколо політичного майбутнього Мартіна пов’язані з провалом Fianna Fáil на президентських виборах у вересні, коли кандидат партії Джим Гевін (якого Мартін переконував балотуватися) зняв свою кандидатуру після того, як стало відомо, що з 2009 року він був винен колишньому орендарю понад 3 тисячі євро. Наслідки цього були серйозними: 68% респондентів безпосередньо звинувачують у провалі Мартіна, 14% — Гевіна, а 5% — директора виборчої кампанії Джека Чемберса, який також є заступником голови партії та був призначений Мартіном у червні 2024 року.
Публікація внутрішнього звіту партії щодо президентських виборів була відкладена після того, як юридична команда Гевіна вимагала доступу до документа для ознайомлення. Невідомо, чи буде звіт оприлюднений і коли саме.
Міхол Мартін, якому нині 64 роки, очолює Fianna Fáil з січня 2011 року, замінивши Браяна Коуена. Політик із Корка раніше обіймав посади міністра освіти (1997–2000), міністра охорони здоров’я (2000–2004), міністра підприємництва, торгівлі та зайнятості (2004–2008), а також міністра закордонних справ (2008–2011 і знову у 2022–2025 роках). Вперше він став Taoiseach у червні 2020 року, обіймаючи цю посаду до грудня 2022 року, а потім повернувся на неї у січні 2025 року в рамках чинної коаліції.
Парадоксально, але підтримка Fianna Fáil зросла на два пункти — до 20%, тоді як рейтинг Fine Gael впав. Опитування показує, що підтримка Fine Gael становить 17% — це найнижчий рівень із січня 2016 року та на п’ять пунктів менше, ніж у попередньому дослідженні в березні 2025 року. Значна частина невдоволення пов’язана з недавнім призначенням Гарріса міністром фінансів після того, як Пасхал Донох’ю перейшов на роботу до Світового банку у Вашингтоні.
70% респондентів не підтримали переведення Гарріса з Міністерства закордонних справ до Міністерства фінансів, і лише 15% висловили схвалення. Серед виборців Fine Gael майже половина (47%) підтримала це рішення. Тим часом особиста популярність Гарріса залишається на рекордно низькому рівні — 34%.
Чинний коаліційний уряд був сформований вимушено після парламентських виборів у листопаді 2024 року, коли Fianna Fáil отримала 48 місць, а Fine Gael — 38 у розширеному 174-місцевому Dáil. Обидві партії, не маючи більшості, були змушені заручитися підтримкою незалежних депутатів (TD), щоб сформувати уряд і забезпечити парламентську більшість. (Збільшення кількості місць із 160 у виборах 2020 року було наслідком конституційної вимоги зберігати пропорцію одного депутата на 20–30 тисяч громадян.)
Грудневе опитування також підкреслює різні тенденції серед менших партій. Голлі Кернс, лідерка соціал-демократів, виявилася найпопулярнішою серед керівників п’яти найбільших партій — 40% позитивних оцінок. Її партія, яка отримала 11 місць у 2024 році при 4,8% голосів першого вибору, продовжує користуватися підвищеною підтримкою громадськості. Лідерка Sinn Féin Мері Лу МакДональд отримала 37% позитивних оцінок, а Івана Бачік із Лейбористської партії — 33%.
Найновіше опитування показує, що і Fianna Fáil, і Fine Gael стикаються з серйозними викликами: перша — з кризою лідерства Міхола Мартіна, друга — зі зростаючим невдоволенням щодо Саймона Гарріса. Водночас лідери менших партій, які мають найвищі рейтинги, не мають реальних шансів очолити уряд. Політичний ландшафт Ірландії наприкінці 2025 року виглядає суперечливо: правлячі партії втрачають підтримку та довіру, а найпопулярніші політики залишаються поза можливістю формувати владу. Майбутнє коаліції залишається невизначеним, і наступні місяці можуть визначити подальший напрямок розвитку ірландської політики.
ФОТО: facebook.com/michealmarintd
