Коли у 1985 році в Ірландії було створено Dental Council відповідно до закону Dentists Act, світ стоматології виглядав зовсім інакше. Стоматологічні мережі були рідкістю, транскордонні клініки не існували, а стандарти контролю інфекцій ще не стали основою сучасної системи охорони здоров’я. Через чотири десятиліття професія стоматолога зазнала величезної трансформації — але закон, який її регулює, ні. У результаті виникла система нагляду настільки застаріла, що орган, відповідальний за захист пацієнтів, навіть не має законного права увійти до стоматологічного кабінету, щоб перевірити, що там відбувається.
За останні три роки Dental Council отримала десять достовірних повідомлень про осіб без відповідної кваліфікації, які виконували стоматологічні процедури. Вона змогла вжити заходів лише у двох випадках. У решті восьми — як стверджує сама рада — вона була «нездатна діяти», оскільки не має законних повноважень для перевірки клінік, підтвердження кваліфікації персоналу чи оцінки ризиків для пацієнтів. Регулятор може переслідувати незаконну практику, але лише тоді, коли зможе зібрати докази без входу на територію клініки — що майже неможливо, адже клініки можуть у будь-який момент закритися, змінити назву або відновити діяльність під новою.
Це не прогалина в законі. Це чинне законодавство.
Відповідно до Dentists Act 1985 року — який досі є основою регулювання — повноваження Dental Council обмежуються веденням реєстрів, наглядом за освітою та дисциплінарними діями щодо зареєстрованих стоматологів. Закон не надає повноважень регулювати діяльність клінік, контролювати приміщення, забезпечувати дотримання стандартів гігієни чи перевіряти структуру власності. На практиці регулятор може покарати стоматолога, але не може контролювати компанію, яка його наймає. Він може виключити когось із реєстру, але не може увійти до клініки, де ця особа може продовжувати працювати.
Хто ж тоді наглядає за стоматологічними клініками в Ірландії? На жаль, відповідь така: ніхто.
HIQA (Health Information and Quality Authority) — незалежний, фінансований державою регулятор, який оцінює якість і безпеку медичних послуг в Ірландії — не контролює стоматологічні клініки. Жоден державний орган не стежить за стандартами гігієни. Жодна інституція не перевіряє, чи має людина, яка тримає бормашину, право це робити. Міністерство охорони здоров’я визнає, що існує прогалина, але досі не запровадило обіцяної роками реформи закону 1985 року.
Наслідки очевидні. Dental Council задокументувала щонайменше 25 пацієнтів, які залишилися з незавершеним або неефективним лікуванням; деякі заплатили п’ятизначні суми за роботу стоматолога, яку згодом визнали неякісною. Інші — особливо іммігранти та люди у складних життєвих обставинах — мали величезні труднощі з поданням скарг, коли клініки зникали та з’являлися під новими назвами, що унеможливлювало встановлення відповідальності за невдале лікування.
Dental Council закликає до реформи з 2008 року. У 2021 році вона представила міністру охорони здоров’я детальний проєкт змін, наголошуючи на нагальній потребі запровадження контрольних повноважень і регулювання на рівні клінік. П’ять років потому міністерство повідомило, що оновлення законодавства може бути розглянуте у 2026 році — починаючи не з наглядових повноважень, а з вимог щодо професійного розвитку.
У сучасній системі охорони здоров’я така ситуація межує з абсурдом. Існує державний регулятор, який не може контролювати місця, де фактично відбувається лікування. Пацієнти припускають, що хтось здійснює такий нагляд. Насправді цього не робить ніхто. Поки закон не наздожене реальність, стоматологічні пацієнти в Ірландії будуть покладатися на «сторожового пса» стоматології, якому законом вирвали зуби.
