Для кожного, хто шукає психологічну допомогу — для себе, дитини чи близької людини — існує одне ключове запитання, яке варто поставити перед першою консультацією: хто насправді має право називати себе психологом в Ірландії?
На відміну від інших європейських країн, Ірландія досі не запровадила законодавчого регулювання професії психолога.
CORU, державний ірландський орган, який контролює діяльність багатьох професій у сфері охорони здоров’я, наразі працює над захистом титулів освітнього, клінічного та консультативного психолога, які мають бути врегульовані у 2027 році.
До того часу загальний титул «психолог» залишається незахищеним. Наразі приватний практикуючий «психолог» не зобов’язаний відповідати жодним законодавчим стандартам, щоб використовувати цей титул.
Це є винятковою ситуацією для країни — члена ЄС у 2026 році, особливо з огляду на те, що психологічні оцінки та рекомендації можуть впливати на рішення щодо психічного здоров’я дорослих і дітей.
Рекомендація від знайомого може допомогти у виборі спеціаліста. Хтось може щиро вважати певного практика чудовим фахівцем, але при цьому не мати жодної можливості перевірити, чи має ця особа кваліфікації, необхідні для виконання професії в іншій країні.
У Великій Британії, хоча сам титул «psychologist» не є захищеним, захищеними та регульованими є титули Clinical Psychologist, Counselling Psychologist та Educational Psychologist, і особи, які їх мають, повинні відповідати чітко визначеним професійним стандартам.
У Німеччині існує окрема система регулювання психологів і психотерапевтів, з обов’язковими університетськими кваліфікаціями, необхідними для виконання професії.
Польща також запровадила законодавче регулювання професії психолога — створено професійний реєстр та чітко визначені кваліфікаційні вимоги.
Таким чином, Ірландія перебуває у незвичній ситуації, залишаючи родини сам на сам із професією, титул якої нині значною мірою залежить від довіри. Теоретично будь‑яка особа може назвати себе психологом, відкрити приватну практику та брати оплату за послуги у сфері, в якій вона не здобула необхідних кваліфікацій.
А психологічна порада не стає безпечною лише тому, що її надають у приватному кабінеті. Помилкова оцінка або неправильна рекомендація може вплинути на рішення щодо дитини, затримати необхідне втручання або спричинити серйозний стрес і страждання.
Втім, існує корисний інструмент для громадськості: Psychological Society of Ireland (PSI) веде онлайн‑реєстр психологів зі статусом Chartered Psychologist. У ньому можна перевірити, чи є певна особа членом Chartered, а також — що важливо — у якій галузі психології вона має спеціалізацію.
Статус Chartered Psychologist не є тим самим, що реєстрація у державного регулятора, такого як CORU. Проте він означає, що психолог відповідає вимогам PSI щодо членства, що дає можливість перевірити його кваліфікації та професійний статус перед прийняттям рішення про консультацію.
Отже, кожен, хто розглядає можливість звернення до психолога, повинен приділити час перевірці кваліфікацій, професійного статусу та спеціалізації практикуючого психолога, а не покладатися лише на особисті рекомендації.
Фото: pexels.com, SHVETS production
